Строительство Вавилонской Башни
(протокол допроса "Бытие 11:1-9")
Радоваться мирозданием не получится, но радость нужна, и потому Вавилон обречён на тяжёлые, уродливые формы.
"И начали они формировать из камней кирпичи, а смола у них была вместо извести," - подчёркивает Слово, которое никогда не упоминает деталей как то: " Светило Солнце и шёл Христос через поле из колокольчиков."
Итак, зло Вавилона не в том, что Нелли Кирпичёночек и Юля Адушкина радуются, но в том, что они, бедные радуются мирозданием.
Распятый Агнец, в котором путь нашего покаяния много выше.
А я хотел прямо сейчас проименовать как пронумеровать, сказав: "Совершенный этюд!" и чуть не сорвался в пропасть к Вилу.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Это просто перепечатка из журнала Иисус-Звезда... Никакого троллинга... Одна группа святых работает... Обычно мы публикуемся под именем Борис Богданов, но когда эскиз, то бывает под разными именами получается, потому что это целая группа - Стас, Макс, Андрей, Петро, Вика, Валерия и иные...
_________________________________
И снова к рецензирующим балабонам:
Святые - это не зарисованные на картинках или принятые в пантеон по решению Синода или Папы...
Святые - это простые, обыкновенные люди на груди Христа.
"Илия был человек с плотью ветхих страстей как и мы" - учит апостол Иаков.
Если личное слово (о возрасте духовном или ещё что), то пишите к нам на личку...
Иначе трудно общаться с человеком под ником с тремя звёздочками, да и сам форум не приспособлен для общения, больше для произведения и написания рецензии...
Украинский шанс - Олег Хуснутдинов как построить мир в Украине, вот что сегодня терзает многомиллионный народ... Ослепленный пропагандой, народ забывает о своей вере, забывает о покаянии и молитве и идет убивать своих братьев, получая за это в награду американские печеньки...
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
